Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/67708/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Степашко О.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012

у справі № 1570/1375/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім» (надалі - позивач, ТОВ «Фінансовий Дім») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), у якому просив суд визнати протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «ВЕДАН» за березень 2011 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акта перевірки від 07.06.2011 № 181/23-314/32323679 висновків щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України), укладених Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з приватним підприємством «ВЕДАН» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання цього підприємства з податку на додану вартість за березень 2011 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державне податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 29.06.2011 № 0000422350/0; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 18.07.2011 № 1887; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС відновити в обліковій картці платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» суму податкового кредиту в розмірі 259 689,78 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з питань дотримання формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «ВЕДАН» за березень 2011 року, за результатами якої 07.06.2011 складено акт № 181/23-314/32323679 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання наслідків, в зв'язку із чим, позивачем безпідставно сформований податковий кредит за ці податкові періоди на загальну суму 259 689,78 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 29.06.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0000422350/0, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 259 690,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Окрім того, 18.07.2011 на адресу позивача була направлена податкова вимога № 1887 про необхідність погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 142 881,26 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, дії з внесення до акта даних про нікчемність угод та відсутності фактів передачі товарів за ними є протиправними.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України лише частково погоджується з такими висновками судів, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені пп. 78.1.1 - 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно вимог п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 83.1.1 - 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.06.2011 начальником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, на підставі приписів п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, видано наказ № 1004 «Про проведення невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ».

Згідно п. 1 вказаного наказу, державному податковому інспектору Кириченку П.В. наказано провести невиїзну документальну перевірку ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року з 07.06.2011 по 08.06.2011 терміном 2 робочі дні.

Як вбачається з п. 2.1 акта, наданого до суду представником позивача, перевірка проводилась 07.06.2011, тобто в день видання наказу керівника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, що унеможливлювало виконання відповідачем вимог ст. 79 Податкового кодексу України.

Зокрема, судами встановлено, що відповідачем не було, ані надіслано на адресу ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» рекомендованим листом із повідомленням про вручення, ані вручено позивачу чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Також позивачу не було надіслано/вручено письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Доводи податкового органу про відсутність ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» за юридичною адресою, як обґрунтування причин ненадсилання наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, судами відхилено, оскільки як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження позивача не змінювалося.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акта не дотримано вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, а саме не враховано первинні документи, які обґрунтовують правильність ведення податкового обліку за спірними господарськими операціями.

Як встановлено судами, на підтвердження фактичного виконання договору, укладеного 11.01.2011 між позивачем та ПП «ВЕДАН», ТОВ «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» надало наступні первинні документи: лист-пропозиція від 01.03.2011 №7/03-11, видаткові накладні від 02.03.2011 № 02/03, № 03/03, від 03.03.2011 № 05/03, № 06/03, від 18.03.2011 № 07/03, податкові накладні від 02.03.2011, від 03.03.2011 та від 18.03.2011.

Також, позивачем надано докази подальшого відчуження товарів, які були придбані у ТОВ «ВЕДАН», а саме: видаткові накладні від 02.03.2011 № 39, № 40, від 03.03.2011 № 41, №42, від 18.03.2011 № 57, довіреність на отримання товарів від 02.03.2011 № 9/1, податкові накладні від 02.03.2011, 03.03.2011 та від 18.03.2011. На підтвердження проведення оплати проданих товарів суду надані копії простих векселів від 06.04.2011 та акт приймання-передачі цих векселів від 06.04.2011.

Звіт позивача за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року свідчить про те, що у першому кварталі 2011 року на підприємстві позивача працювало 5 осіб, що спростовує висновок податкового органу про неможливість виконання позивачем укладених договорів за період березень 2011 року з-за відсутності у нього достатньої кількості найманих працівників.

Що стосується задоволених судами попередніх інстанцій позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси з включення до акта перевірки від 07.06.2011 № 181/23-314/32323679 висновків щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України), укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з приватним підприємством «ВЕДАН» при придбанні та продажу товарів (послуг), колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у ст. 3 даного Кодексу, випливає, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують права, свободи та законні інтереси позивача в публічно-правових відносинах за участю позивача. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Тобто, судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що акт перевірки та викладені в ньому факти і висновки (щодо визнання правочинів такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені цими правочинами; щодо визнання договорів нікчемними) не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Представники контролюючого органу не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки про зафіксовані обставини і в подальшому, в разі виникнення спору щодо рішень, які приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію про наявність певних, допущених платником податків порушень. При цьому, оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, а також самих висновків перевірки, надається уповноваженим законом органам при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні доктрини Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, висновки акта перевірки, так само як і дії податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів в такому акті, не створюють об'єктивних перешкод у реалізації позивачем його законних інтересів або прав, тому підстав для визнання протиправними таких дій колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій в частині: визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «ВЕДАН» за березень 2011 року; визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державне податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 29.06.2011 № 0000422350/0; визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 18.07.2011 № 1887; зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС відновити в обліковій картці платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» суму податкового кредиту в розмірі 259 689,78 грн.

Врешті висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України), укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з приватним підприємством «ВЕДАН» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкові зобов'язання цього підприємства з податку на додану вартість за березень 2011 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає помилковими та такими, що підлягають в цій частині скасуванню.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 1570/1375/2012 скасувати в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акта перевірки від 07.06.2011 №181/23-314/32323679 висновків щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України), укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВИЙ ДІМ» з Приватним підприємством «ВЕДАН» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкові зобов'язання цього підприємства з податку на додану вартість за березень 2011 року.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 1570/1375/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)О.І. Степашко (підпис) Т.М. Шипуліна